6. Відділ природних ресурсів

До природи треба підступатися шанобливо й неквапливо, якщо хочеш чого-небудь від неї домогтися.

Йоганн Вольфґанґ фон Ґете

Завідувач відділу – Трофимчук Олександр Миколайович, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор,  заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України .

Номер сл. телеф. 245-87-97; факс 245-88-38,  електронна адреса: itelua@kv.ukrtel.net

О.М. Трофимчук представляє Україну в багатьох міжнародних організаціях. Він є членом правління Міжнародного консорціуму зі зсувів (ICL), членом Міжнародної спілки з механіки ґрунтів і геотехніки.

У відділі працює 5 докторів наук, 2 кандидата наук, 6 провідних інженерів, з них 2 головних наукових співробітника, 2 провідних наукових співробітника, 2 старших наукових співробітників, 2 наукових співробітника,  2 молодших наукових співробітника.

Яковлєв Євгеній Олександрович – доктор технічних наук, головний науковий співробітник, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 р.), орден «За заслуги» ІІІ ступеню (2009 р.), орден «Трудовое Красное Знамя» (1986 р.).

Стефанишин Дмитро Володимирович, доктор технічних наук, провідний науковий співробітник, професор кафедри гідротехнічних споруд Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), м. Рівне.

Рогожин Олексій Георгійович, доктор економічних наук, головний науковий співробітник.

Основний науковий напрямок роботи в рамках Інституту – розробка та впровадження інформаційних та комунікаційних технологій для охорони навколишнього природного середовища та вирішення завдань раціонального використання природних ресурсів.

Працівники відділу співпрацюють з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут”, Державним науково-виробничим центром «Природа», Центром прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (м. Дунаївці), Державною установою „Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України”, Київським національним університетом будівництва і архітектури, Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка, Національним університетом водного господарства та природокористування, м. Рівне, Санкт-Петербурзьким університетом Державної протипожежної служби Міністерства Російської Федерації з питань цивільної оборони, Командно-інженерним Інститутом МНС Республіки Білорусь, Інститутом тепло- та масообміну імені А.В. Ликова Національної академії наук Білорусі.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • оцінка екологічного стану та небезпечних змін геологічного середовища у природному та техногенному стані;

  • розробка аналітичних моделей затоплення шахт, підтоплення територій та промислово-міських агломерацій;

  • оцінка еколого-геологічних небезпек та ризиків, асиміляційного потенціалу геологічного середовища;

  • розробка методів визначення гранично-припустимих змін екологічного стану та припустимих навантажень на геологічне середовище у структурі техногенно-геологічних систем;

  • аналіз, моделювання, прогнозування та оцінка надійності й безпеки гідротехнічних споруд та енергетичних об’єктів;

  • прогнозування стану та оцінка впливу гідроспоруд на навколишнє середовище; розроблення теоретико-методологічних засад раціонального використання природних ресурсів;

  • створення нових методів дистанційного екологічного моніторингу із застосуванням технологій дистанційного зондування Землі з космосу та обробки космічних знімків;

  • розробка інформаційних технологій підтримки рішень для забезпечення раціонального природокористування та попередження надзвичайних ситуацій; створення регіональних геоінформаційних систем управління екологічною безпекою, природокористуванням та охороною довкілля;

  • дослідження процесів техногенного забруднення атмосфери, водних та земельних ресурсів;

  • оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в місцях видобутку мінеральних ресурсів та інших об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

  • виявлена і математично описана не врахована чинними методиками додаткова «афтершокова» складова приросту місцевого сейсмічного ризику руйнування споруд, що виникає на підтоплених лесово-суглинистих просадкових грунтах;

  • здійснено регіональну оцінку потенційної загрози руйнування хіміко-небезпечних об’єктів із понад 50% зношеністю основних фондів у зоні підвищеної сейсмічності, зон імовірного хімічного ураження від можливих сейсмічно обумовлених аварій на таких об’єктах із викидом токсичних речовин в атмосферу, імовірної кількості постраждалих;

  • розроблені на базі GIS комплекс типових моделей техногенно-перевантажених річкових басейнів, забруднення приземної атмосфери в зонах впливу природно-техногенних геосистем (ПТГС) складної структури (лінійно-протяжних, просторово-розподілених та ін.) з використанням даних ДЗЗ;

  • розроблено електронні карти підвищеної небезпеки руйнування споруд у досліджених регіонах, що враховують місцевий природно-антропогенний приріст сейсмічності за попередніми дослідженнями українських геологів у трьох варіантах: максимальному (загальний природно-антропогенний приріст), мінімальному (антропогенна складова загального приросту) та середньому (у середовищі ArcMap 10.0);

  • розроблено новий метод прогнозування за емпіричними даними з використанням ситуаційних та індуктивних моделей регресійного типу. Розроблено метод ранжирування аварійних подій на гідровузлах за значущістю в рамках сценарного підходу до прогнозування аварій і оцінки ризику з використанням байєсівського перетворення ймовірностей;

  • визначені провідні фактори еколого-геологічного ризику процесу розвідки та видобутку сланцевого газу в умовах Східно-українського та Західно-українського нафто-газоносних басейнів(апробація досвіду промислового видобутку сланцевого газу у США);

  • обґрунтовані напрями удосконалення еколого-техногенного моніторингу розвинутих гірничодобувних районів Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону з урахуванням впливу нових гірничо-геологічних явищ, обумовлених активізацією небезпечних процесів затоплення шахт та кар’єрів, деформацій денної поверхні, проявом техногенних землетрусів та терористичних дій;

  • побудовано залежність інтенсивності місцевого розмиву руслових потоків від кута розташування і висоти донної перешкоди, виявлені режими найбільш інтенсивного розмиву дна;

  • розроблена інформаційна технологія космічного моніторингу антропогенного забруднення територіальних вод України із залученням інструментів геоінформаційної системи ARG GIS;

  • розроблено методологію комп’ютерного моделювання проектування та аналізу функціонування багатопродуктових ієрархічних комунікаційних мереж з дискретними параметрами та потоками. Для управління нелінійними та нестаціонарними процесами обробки та розподілу дискретних потоків запропоновано: математичні моделі, методи, алгоритми і комплекс експериментального програмного забезпечення для розв’язання задач поточного планування функціонування мережі, націлені на оптимізацію використання ії наявних ресурсів і складаючи основу-ядро математичного інструментарію для вирішення завдань оперативного керування та перспективного розвитку.

    Переглянути наші презентаційні матеріали ви можете тут:

    Презентація СІАС 2010 Космічні дослідження в завданнях інформаційної підтримки рішень О моделях, технике и технологиях для предотвращения аварий и катастроф