14 квітня 2026 року Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України відвідало керівництво Академії. З робочим візитом до установи завітали Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч, учений секретар Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктор технічних наук Сергій Беспалов та учений секретар Відділення інформатики НАН України кандидат історичних наук Ольга Гороховатська.

Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України є однією з провідних установ за напрямами математичного моделювання та інформаційних технологій і їх застосування для розв’язання задач національної економіки, безпеки і оборони, екологічної безпеки і раціонального природокористування.

В оглядовій доповіді директор Інституту член-кореспондент НАН України Олександр Трофимчук надав загальну інформацію про напрями досліджень, структуру, кадровий потенціал, міжнародну діяльність. У ретроспективі представлено найбільш вагомі результати, отримані науковцями відділів фізичного і математичного моделювання, прикладної інформатики, інформаційної безпеки, інформаційних та комунікаційних технологій, досліджень навколишнього середовища, природних ресурсів.

Окрему увагу приділено результатам, спрямованим на зміцнення національної безпеки і оборони та повоєнне відновлення.

Доктор технічних наук Дмитро Черній представив результати відділу фізичного і математичного моделювання, очолюваного академіком НАН України Станіславом Довгим. Відділ має багаторічні напрацювання зі створення аналітичних і чисельних методів розв’язку широкого кола задач аерогідродинаміки, застосування теорії сингулярних і гіперсингулярних інтегральних рівнянь та обчислювальних технологій для комп’ютерного моделювання складних систем. Напрацьований науковий інструментарій дав змогу отримати низку практично важливих результатів для потреб містобудування, моніторингу акваторій, розробки нових зразків авіаційної і морської техніки подвійного призначення.

Професор Василь Устименко розповів про основні результати відділу інформаційної безпеки в галузі постквантової криптографії, спрямованих на захист інформації від атак супротивника, що володіє квантовим комп’ютером та застосовує методи штучного інтелекту. Дослідники відділу з 2021 року тісно співпрацюють з Центром досконалості у галузі постквантової криптографії, що є підрозділом Royall Holloway of London, виконано Міжнародний проєкт з участю дослідників з Англії, Шотландії, Польщі та України. Відділ доводить власні теоретичні розробки до їх імплементації на рівні демомоделей, які впроваджуються у практику відомими колективами програмістів.

Професор Юрій Калюх доповів про застосування технологій Construction 4.0 і Digital Twins для моніторингу багатоповерхових будівель, понівечених внаслідок ракетних атак. Такий моніторинг дає змогу надавати рекомендації щодо стабілізації руйнівних процесів, відновлення та подальшого введення будівлі в експлуатацію. Окремо розглянуті питання сейсмічної розвідки як системи раннього оповіщення для прикордонних громад. Результати впроваджені в підрозділах сил оборони і прикордонних громадах Чернігівській області.

Кандидат технічних наук Владислав Василенко представив результати відділу інформаційних та комунікаційних технологій щодо досліджень і розробок у сфері сучасних безпровідних систем передачі даних із використанням завадостійких кодів та нейронних мереж. Вони знаходять застосування у промисловому інтернеті речей (IoT), моніторингу технічного стану об’єктів, робототехніці, автономному транспорті, телемедицині тощо.

Доктор технічних наук Тетяна Просянкіна-Жарова поінформувала про результати відділу прикладної інформатики щодо досліджень і розробок інформаційних технологій підтримки ухвалення рішень в управлінні розвитком соціально-економічних систем в умовах невизначеності та ризику. Розроблений аналітичний та прогнозний інструментарій, основу якого становлять нові математичні моделі, інструменти інтелектуального аналізу даних, штучний інтелект, знайшов застосування в низці органів державного управління та місцевого самоврядування.

Гості оглянули також лабораторії Інституту. Доктором технічних наук Дмитром Чернієм було продемонстровано роботу експериментального стенду з фізичного моделювання шаруватих течій. Результати моделювання неодноразово використовувались для демонстрації та надання експертної оцінки екологічної шкоди, що завдається російською федерацією внаслідок техногенного впливу в акваторії Керченської протоки.

Доктор технічних наук Олексій Лебідь продемонстрував роботу натурного зразка вітроустановки типу Дар’є з керованими лопатями. Управління лопатями уможливлює підвищення ефективності вітроустановки та розширення діапазону застосування за різних швидкостях вітру. Розробка і виробництво таких установок представляє особливий інтерес для формування системи розподіленої генерації електроенергії в умовах воєнних дій.

Професор Василь Триснюк представив результати відділу досліджень навколишнього середовища за останні роки, зосередивши увагу на експедиційних моніторингових роботах. Особливий акцент було зроблено на діяльності нещодавно створеної Лабораторії спеціальної техніки та штучного інтелекту, а також на розробках у сфері безпілотних літальних апаратів і використанні рухомих роботизованих комплексів. Зазначені технології знаходять широке застосування в екологічному моніторингу, пошуково-рятувальних операціях, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та картографуванні.

Доктор технічних наук Євгеній Яковлєв приділив окрему увагу питанням некерованого затоплення шахт підземними водами та інших екологічних проблем Донбасу. Увагу присутніх було сфокусовано на небезпеці осушення прилеглих  підземних  водозаборів та фільтраційної компресії пливуноздатних порід у підґрунті реакторів Запорізької АЕС внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Відзначено значний екологічний вплив масованих артилерійських обстрілів (2022-2025рр., до 50 млн. крупнокаліберних снаряді з надходженням у ґрунти до 1.9 млн. тон важких і токсичних металів та 350 тис. тон нітратних сполук) на геохімічне забруднення аграрних ландшафтів, поверхневих і ґрунтових вод.

Підбиваючи підсумки візиту, Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній відзначив високий науковий рівень досліджень Інституту, подякував науковцям за плідну роботу в цей непростий час, особливо, підкресливши вагомі результати у сфері безпеки та оборони держави. Очільник Академії побажав колективу установи, щоб кожний науковий результат Інституту отримав свого замовника для впровадження.