Відділ природних ресурсів

До природи треба підступатися шанобливо й неквапливо, якщо хочеш чого-небудь від неї домогтися.
Йоганн Вольфґанґ фон Ґете

Завідувач відділу – Трофимчук Олександр Миколайович, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор,  заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України .

Номер сл. телеф. 245-87-97; факс 245-88-38,  електронна адреса: itelua@kv.ukrtel.net

О.М. Трофимчук представляє Україну в багатьох міжнародних організаціях. Він є членом правління Міжнародного консорціуму зі зсувів (ICL), членом Міжнародної спілки з механіки ґрунтів і геотехніки.

У відділі працює 5 докторів наук, 6 кандидатів наук, 2 провідних інженера, з них 2 головних наукових співробітника, 2 провідних наукових співробітника, 4 старших наукових співробітників, 3 наукових співробітника та 1 молодший науковий співробітник.

Яковлєв Євгеній Олександрович – доктор технічних наук, головний науковий співробітник, старший науковий співробітник, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 р.), орден «За заслуги» ІІІ ступеню (2009 р.), орден «Трудовое Красное Знамя» (1986 р.).Автор 250 робіт в тому числі 16 монографій у співавторстві з аналізу сучасних змін екологічного стану геологічного середовища складних природно-техногенних систем: гірничодобувних районів, промислово-міських агломерацій, атомних електростанцій тощо.
Номер службового телефону: 242-03-68; електронна пошта: yakovlev@niss.gov.ua
Стефанишин Дмитро Володимирович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник, доцент, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), м. Рівне.Автор 450 робіт в тому числі 7 монографій з імовірнісних розрахунків та оцінювання надійності гідротехнічних споруд, безпеки гідротехнічного і гідроенергетичного будівництва, математичного моделювання і прогнозування аварій та надзвичайних ситуацій, аналізу і оцінювання техногенних, екологічних та соціальних ризиків у природокористуванні і прийняття рішень в умовах невизначеності з врахуванням ризику.
Номер службового телефону: 242-03-68; електронна пошта: d.v.stefanyshyn@gmail.com
Рогожин Олексій Георгійович – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник.
Автор 115 наукових праць, в тому числі 15 монографій (13 у співавторстві, 2 одноосібних) з аналізу постчорнобильських змін здоров’я населення, соціально-економічних наслідків техногенних і природних катастроф, медико-демографічної ситуації і моделювання соціально-економічного механізму її формування в сільській місцевості, проблем розвитку інноваційних процесів і інноваційних систем, інноваційних індикаторів та моделей економічних криз, оцінки еколого-економічних збитків від місць видалення відходів, оцінки ризиків стійкості об’єктів критичної інфраструктури в Україні тощо.
Номер службового телефону: 520-12-09; електронна пошта: olexarog@gmail.com
Анпілова Євгенія Сергіївна – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, лауреат премії Президента України для молодих вчених у 2013 році за роботу „Просторовий аналіз та геомоделювання забруднення вод і ґрунтів засобами дистанційного зондування Землі”, отримала грант Президента України для обдарованої молоді на 2013 рік та реалізувала проект „Створення картографічної моделі якості поверхневих вод методами геоінформаційних технологій”.
Автор 40 публікацій, в тому числі 1 монографії з використання геоінформаційних систем для оцінки та аналізу змін екологічного стану поверхневих водних об’єктів, що знаходяться під впливом антропогенного навантаження.
Коло наукових інтересів: геоінформаційні системи, бази геоданих, екологічна безпека, інфраструктура просторових даних.
Номер службового телефону: 242-03-68; електронна пошта: anpilova@ukr.net
Дроздович Ірина Геннадіївна – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, лауреат премії Національної академії наук України для молодих вчених у 2018 році за роботу «Математичне моделювання та оптимізація конструкцій теплообмінника змієвикового типу».
Автор 30 публікацій, в тому числі 4 патенти України з підвищення ефективності теплопостачальних систем за рахунок розробки і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій.
Номер службового телефону: 242-03-68; електронна пошта: irinashitikova54@gmail.com
Крета Дмитро Леонідович – кандидат технічних наук, науковий співробітник, лауреат премії Президента України для молодих вчених у 2013 року за роботу „Просторовий аналіз та геомоделювання забруднення вод і ґрунтів засобами дистанційного зондування Землі.
Автор 40 публікацій, у тому числі 3 монографії за темою дистанційного моніторингу Землі та аналізу екологічного забруднення територій. Фахівець з створення, впровадження та підтримки ГІС на обласному та районному рівнях (ArcView v10) та обробки та аналізу космічних знімків в системі ERDAS. ”
Номер службового телефону: 520-12-09; електронна пошта: dim_leo@gmail.com
Охарєв Вячеслав Олександрович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Переможець проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України у 2015 році «Оцінка екологічного стану складових природно – заповідного фонду» та 2009 році «Картографічне і математичне моделювання забруднення атмосфери і земель викидами автотранспорту з використанням космічних знімків і геоінформаційних технологій».
Автор 30 публікацій. Напрямки наукових досліджень: космічний моніторинг, геоінформаційні технології, оцінка екологічної безпеки територій.
Номер службового телефону: 242-03-68

 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

  • оцінка екологічного стану та небезпечних змін геологічного середовища у природному та техногенному стані;
  • розробка аналітичних моделей затоплення шахт, підтоплення територій та промислово-міських агломерацій;
  • оцінка еколого-геологічних небезпек та ризиків, асиміляційного потенціалу геологічного середовища;
  • розробка методів визначення гранично-припустимих змін екологічного стану та припустимих навантажень на геологічне середовище у структурі техногенно-геологічних систем;
  • аналіз, моделювання, прогнозування та оцінка надійності й безпеки гідротехнічних споруд та енергетичних об’єктів;
  • прогнозування стану та оцінка впливу гідроспоруд на навколишнє середовище; розроблення теоретико-методологічних засад раціонального використання природних ресурсів;
  • створення нових методів дистанційного екологічного моніторингу із застосуванням технологій дистанційного зондування Землі з космосу та обробки космічних знімків;
  • розробка інформаційних технологій підтримки рішень для забезпечення раціонального природокористування та попередження надзвичайних ситуацій; створення регіональних геоінформаційних систем управління екологічною безпекою, природокористуванням та охороною довкілля;
  • дослідження процесів техногенного забруднення атмосфери, водних та земельних ресурсів;
  • оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в місцях видобутку мінеральних ресурсів та інших об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

  • виявлена і математично описана не врахована чинними методиками додаткова «афтершокова» складова приросту місцевого сейсмічного ризику руйнування споруд, що виникає на підтоплених лесово-суглинистих просадкових грунтах;
  • здійснено регіональну оцінку потенційної загрози руйнування хіміко-небезпечних об’єктів із понад 50% зношеністю основних фондів у зоні підвищеної сейсмічності, зон імовірного хімічного ураження від можливих сейсмічно обумовлених аварій на таких об’єктах із викидом токсичних речовин в атмосферу, імовірної кількості постраждалих;
  • розроблені на базі GIS комплекс типових моделей техногенно-перевантажених річкових басейнів, забруднення приземної атмосфери в зонах впливу природно-техногенних геосистем (ПТГС) складної структури (лінійно-протяжних, просторово-розподілених та ін.) з використанням даних ДЗЗ;
  • розроблено електронні карти підвищеної небезпеки руйнування споруд у досліджених регіонах, що враховують місцевий природно-антропогенний приріст сейсмічності за попередніми дослідженнями українських геологів у трьох варіантах: максимальному (загальний природно-антропогенний приріст), мінімальному (антропогенна складова загального приросту) та середньому (у середовищі ArcMap 10.0);
  • розроблено новий метод прогнозування за емпіричними даними з використанням ситуаційних та індуктивних моделей регресійного типу. Розроблено метод ранжирування аварійних подій на гідровузлах за значущістю в рамках сценарного підходу до прогнозування аварій і оцінки ризику з використанням байєсівського перетворення ймовірностей;
  • визначені провідні фактори еколого-геологічного ризику процесу розвідки та видобутку сланцевого газу в умовах Східно-українського та Західно-українського нафто-газоносних басейнів(апробація досвіду промислового видобутку сланцевого газу у США);
  • обґрунтовані напрями удосконалення еколого-техногенного моніторингу розвинутих гірничодобувних районів Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону з урахуванням впливу нових гірничо-геологічних явищ, обумовлених активізацією небезпечних процесів затоплення шахт та кар’єрів, деформацій денної поверхні, проявом техногенних землетрусів та терористичних дій;
  • побудовано залежність інтенсивності місцевого розмиву руслових потоків від кута розташування і висоти донної перешкоди, виявлені режими найбільш інтенсивного розмиву дна;
  • розроблена інформаційна технологія космічного моніторингу антропогенного забруднення територіальних вод України із залученням інструментів геоінформаційної системи ARG GIS;
  • розроблено методологію комп’ютерного моделювання проектування та аналізу функціонування багатопродуктових ієрархічних комунікаційних мереж з дискретними параметрами та потоками. Для управління нелінійними та нестаціонарними процесами обробки та розподілу дискретних потоків запропоновано: математичні моделі, методи, алгоритми і комплекс експериментального програмного забезпечення для розв’язання задач поточного планування функціонування мережі, націлені на оптимізацію використання ії наявних ресурсів і складаючи основу-ядро математичного інструментарію для вирішення завдань оперативного керування та перспективного розвитку.