12–13 листопада 2026 року в Інституті телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України відбулася XXV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток», присвячена 25-річчю створення Інституту.

Для участі в конференції зареєструвалися 203 учасники, з доповідями виступили 42 учасники.

Мета конференції — обмін досвідом і координація науково-практичних заходів з розроблення й упровадження сучасних інформаційних технологій підтримки рішень щодо забезпечення потреб оборони, екологічної безпеки регіонів та ефективного використання їхніх відновлюваних природних ресурсів.

Напрями роботи конференції

  • Телекомунікаційні системи
  • Інтелектуальні технології та сталий розвиток
  • Інформаційні технології та математичне моделювання
  • Геоінформаційні системи і дистанційне зондування Землі

Учасники

У конференції взяли участь науковці:

  • Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України;
  • Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України;
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»;
  • Київського національного університету будівництва і архітектури;
  • Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій;
  • Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
  • Вінницького національного технічного університету;
  • Національного центру «Мала академія наук України»;
  • University of London (Royal Holloway), Велика Британія;
  • Kielce University of Technology (Politechnika Świętokrzyska), Польща;
  • Opole University of Technology, Польща;
  • Università di Roma-2 «Tor Vergata», Італія.

З вітальним словом виступили почесний директор Інституту, академік НАН України Станіслав Олексійович Довгий та доктор технічних наук, професор Opole University of Technology (Польща) Сергій Анатолійович Лупенко.

Доповіді

Пленарні доповіді охопили суперкомп’ютерні технології, математичні методи керування та прийняття рішень, моделювання складних систем, урахування невизначеності під час аналізу даних дистанційного зондування Землі, криптографічний захист інформації та оцінювання стану морських і прибережних екосистем.

Після пленарного засідання учасники представили дослідження з прикладної математики, обчислювальних методів та інформаційних технологій. У доповідях ішлося про розв’язування гіперсингулярних інтегральних рівнянь, застосування дискретних вихрових моделей для опису руху рідини та моделювання дифракції акустичних хвиль. Окремі виступи стосувалися фільтрації радіолокаційних зображень в умовах змішаних завад, аналізу текстових даних та класифікації інформаційних хвиль у відкритих джерелах. Учасники також розглянули питання біометричної автентифікації за сигналами ЕКГ, передавання медичних даних у телемедичних системах та оцінювання ризиків функціонування систем генеративного штучного інтелекту.

Значну частину доповідей 13 листопада присвятили екологічним наслідкам воєнних дій. Учасники представили дослідження із супутникового моніторингу природно-заповідних територій, оцінювання забруднення ґрунтів і змін рослинного покриву, а також картографічного моделювання змін в екосистемах після руйнування греблі Оскільського гідровузла. Окремо розглянули застосування гідрогеологічного моделювання для обґрунтування мережі резервного водопостачання населення Київської агломерації.

У доповідях з відновлення територій ішлося про застосування геопросторових моделей для планування робіт на деокупованих територіях, зіставлення тривимірних моделей будівель і врахування стану екосистем під час відновлення. Тематику сталого розвитку доповнили виступи про прогнозування врожайності зернових культур в умовах зміни клімату та геоінформаційний аналіз поширення дунайського шлейфу.

Резолюція конференції

Для досягнення мети конференції учасники запропонували:

  • рекомендувати науковим установам і закладам вищої освіти розвивати спільні дослідження із суперкомп’ютерних технологій, чисельних методів, математичного моделювання складних систем, теорії керування та прийняття рішень в умовах невизначеності;
  • рекомендувати установам, що здійснюють моніторинг довкілля, поєднувати дані дистанційного зондування Землі, геоінформаційного аналізу, польових і лабораторних досліджень для оцінювання стану морських, прибережних і природно-заповідних територій, виявлення забруднення ґрунтів та оцінювання змін в екосистемах унаслідок руйнування гідротехнічних споруд;
  • запропонувати науковим установам, органам місцевого самоврядування та підприємствам водопостачання використовувати геопросторові дані та тривимірні моделі забудови під час оцінювання пошкоджень і визначення першочергових заходів з відновлення деокупованих територій;
  • рекомендувати Інституту та установам-партнерам опрацювати пропозиції щодо спільних наукових проєктів у сфері екологічного моніторингу в умовах зміни клімату та інформаційного забезпечення відновлення територій, залучати до підготовки й виконання таких проєктів аспірантів і молодих учених.

За матеріалами конференції опубліковано колективну монографію «Інформаційно-комунікаційні технології для перемоги та відновлення» (PDF). Монографії та збірники попередніх конференцій — на сторінці «Збірники наукових праць».